More from Війна • Конфлікти

• 
  Порушення перемир’я на півдні Лівану загострюються

  Незважаючи на крихке перемир’я, продовжене США, обстріли на кордоні між Ізраїлем та Хезболлою поновилися з новою силою. У неділю ізраїльські удари вбили 14 мирних жителів, серед яких жінки та діти, а Хезболла відповіла ракетними та безпілотними атаками. Обидві сторони звинувачують одна одну у порушенні домовленостей, Ізраїль закликає мешканців евакуюватися та обіцяє рішучі дії. Конфлікт загрожує знову перерости у масштабні бойові дії.

• 
  США вдарили по підозрюваному наркокораблю, загинули троє

  Південне командування США повідомило про удар по судну в Східній частині Тихого океану, яке підозрюють у наркоторгівлі, внаслідок чого загинули троє людей. Це вже 55-та операція з вересня в рамках кампанії адміністрації Трампа проти наркокартелів, загальна кількість загиблих сягає щонайменше 186. Пентагон не надає доказів наявності наркотиків на борту, що викликає дискусії щодо законності ударів. Кампанія триває на тлі посилення військової присутності та політичних суперечок.

• 
  Беннет і Лапід об’єднуються проти Нетаньягу

  Колишні прем’єр-міністри Ізраїлю Нафталі Беннет та Яїр Лапід оголосили про об’єднання своїх партій у нову силу «Разом» з метою зняти з посади довготривалого лідера Біньяміна Нетаньягу на майбутніх виборах. Цей крок покликаний об’єднати роздроблену опозицію та зосередити зусилля на перемозі над Нетаньягу, який перебуває при владі понад 18 років. Вибори, заплановані на жовтень, можуть стати вирішальним моментом для політичного курсу Ізраїлю.

• 
  Росія та Північна Корея посилюють військовий союз

  Росія та Північна Корея уклали угоду про довгострокове військове співробітництво до 2031 року, що свідчить про поглиблення їхніх відносин на тлі війни в Україні. Під час візиту міністра оборони Росії Андрія Бєлорусова до Пхеньяну відкрили меморіал загиблим північнокорейським солдатам, які воювали на боці Росії. Кім Чен Ин підтвердив підтримку політики Москви щодо захисту суверенітету та територіальної цілісності. Попереду підписання плану співпраці на 2027–2031 роки, що зміцнить стратегічне партнерство двох країн.

• 
  У Малі вбито міністра оборони під час масштабних атак

  25 квітня в Малі відбулися скоординовані напади бойовиків на кілька міст, зокрема столицю Бамако. Внаслідок атак, за які взяли відповідальність угруповання, пов’язані з «Аль-Каїдою» та туарегськими сепаратистами, загинув міністр оборони Садіо Камара, поранено щонайменше 16 осіб. Російський «Африканський корпус» назвав події спробою державного перевороту за підтримки західних спецслужб. ООН закликає до міжнародної координації для боротьби з екстремізмом у регіоні. Уряд Малі розпочав контрнаступ, але безпекова ситуація залишається складною.

• 
  Світові витрати на озброєння зросли до $2,9 трлн

  За даними SIPRI, у 2025 році світові військові витрати досягли рекордних $2,887 трлн, збільшившись одинадцятий рік поспіль. Найбільше зростання зафіксовано в Європі — на 14%, через посилення оборонних бюджетів країн НАТО на тлі воєн в Україні, Газі та Судані. Витрати США впали на 7,5% через припинення військової допомоги Україні, але очікується, що у 2026 році глобальні військові витрати продовжать зростати через геополітичну напруженість.

• 
  Таємна дипломатія навколо конфлікту з Іраном

  Дипломатичні зусилля щодо врегулювання конфлікту між Іраном та США активізувалися: міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі провів переговори в Ісламабаді, Маскаті та незабаром вирушить до Москви. Пакистан залишається ключовим посередником, сприяючи діалогу між регіональними гравцями. Хоча прямих переговорів між Тегераном і Вашингтоном поки немає, розширення контактів з країнами Перської затоки та Туреччиною свідчить про серйозні наміри деескалації. Наступні кроки залежатимуть від узгодження регіональної стратегії та врахування ядерних і морських питань Ірану.

• 
  Туреччина: незручний, але ключовий партнер Європи

  Європа дедалі більше покладається на Туреччину у сфері безпеки через зменшення ролі США, про що заявив Генсек НАТО Марк Рютте під час візиту до Анкари. Водночас президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн поставила Туреччину в один ряд із Китаєм і Росією, що свідчить про глибоку недовіру. Туреччина розширює військову присутність у НАТО, відкриваючи нові командні центри, але її тісні зв’язки з Москвою викликають занепокоєння. Липневий саміт НАТО в Анкарі стане випробуванням для Європи у визначенні ступеня співпраці з цим незамінним, але суперечливим партнером.